І з музикою... А де ж тут ви - столичні співаки?
Ми ждали... й раді були б якій пані...
Чи пану, хоч... Поплавському з дівчатами своїми у канкані...
Нехай співає про кохання нам – послухаємо залюбки...
І я приплентався – за всім отим... й до Ані...
А ну приїде... Як у Гранд-Плазу... Й знову - Я і ТИ...
Як той голодний – чуду з неба – каші манній,
Молюсь, томлюся сподіванням, мрією-проханням
І передчуттям, що мав би хтось прийти...
Збулося! Чудо поруч! І так собою кличе, манить...
Забув про все... Ми разом, здавна... й на віки...
Така довершеність і досконалість – плачуть Канни...
Руки тремтять і тягнуться упевнитися – не обманеш?
Що можеш бути справжньою, живою... Ти...
Ти пісня – із пісень! Ніколи дивувати нас не перестанеш!
Твій голосок - мелодія для серця задушевної гітари, сакса...
Любиш, ревнуєш, у холоді зігрієш, на жарі вже ж не розтанеш...
Ти завжди поруч, друг надійний і у забуття не канеш...
Тож не ховайся, покажись у всій своїй красі,...
